Перспективи розвитку мережевих технологій

Мережеві технології є тією ланкою, яка дозволила об'єднати результати роботи багатьох автономних користувачів та надати доступ до цих результатів всім, хто в них зацікавлений. Тому напрями розвитку мережевих технологій без сумніву визначатимуть напрями розвитку інформаційних технологій в цілому.

Зараз можна виділити такі основні напрями використання мережевих технологій:

  • технологія сховищ даних;
  • WAP-технології;
  • комп'ютерна телефонія;
  • дата-центри.

Розглянемо деякі технології детальніше.

Для обробки великих обсягів систематизованих даних використосують реляційні бази даних. Такий набір даних складно змінювати користувачу-непрограмісту, та й для аналізу даних він мало придатний. Інформаційні сховища - переспектив напрям розвитку технологій аналізу даних та прийняття рішень на підставі результату такого аналізу.

Розрізняють два методи обробки даних: операційний та аналітичний. Операційна обробка потрібна для щоденної роботи. Вона здійснюється програмами обробки транзакцій в реальному часі (On-Line Transaction Processing, або скорочено - OLTP). Дані, які обробляються, після проведення розрахунків в подальшому не змінюються.

Аналітична обробка даних підпорядкована і визначається стратегією розвитку. Така обробка виконується системами підтримки прийняття рішень (On-Line Analytical Processing, або скорочено OLAP).

Дані в інформаційних сховищах можуть бути успадкованими (наприклад, з тих же ж реляційних баз), оперативними і зовнішніми. Ці дані можуть мати різні формати. За допомогою відповідного програмного забезпечення формати даних уніфікуються і переносяться у спеціальні сховища даних. Кінцевий користувач може отримувати дані або безпосередньоо зі сховища, або зі спеціальних тематично підібраних інформаційних вітрин.

Сховища даних можуть використовувати або реляційну модель (ROLAP), або багатовимірну (MultiDimentional Database, або скорочено MDD).

Чи могли б технології сховищ даних знайти застосування у Вашій діяльності?

Для передачі даних в комп'ютерних технологіях дедалі частіше використовують технології стільникового зв'язку. Власники мобільних телефонів з функціями WAP-доступу можуть отримувати інформацію безпосередньо з глобальних мереж. До цієї ж новітньої технології належить перетворення звичайних побутових телевізорів на мультимедійні центри з доступом до Internet. Ця технологія отримала назву Multimedia Home Platform, або скорочено MHP.

Комп'ютерна телефонія (СТІ) - це технологія, в якій апаратні і програмні засоби комп'ютерної техніки використовуються для керування телефонними з'єднаннями. Використання комп'ютерів дозволяє в таких зв'язках обробляти та синтезувати голосові сигнали. Для створення комп'ютерної телефонної системи потрібне також спеціальне програмне забезпечення. Цікавим є використання голосових поштових скриньок для обміну голосовими повідомленнями. В голосовій пошті всі повідомлення зберігаються у скриньках як в звичайній електронній пошті. В офісі така система може автоматично комутувати (перенаправляти) повідомлення на визначені робочі місця, розповсюджувати факсимільні повідомлення. Цілком можливо, що такі системи згодям замінять телефонний зв'язок.

Чи використовуються у вашій організації елементи ІР-телефонії?

Розвиток мережевих технологій спричинив втілення в житття ідеї про надання клієнтам мереж послуг програмним забезпеченням та послуг, пов'язаних із роботою в Internet. Сюди можна віднести:

  • зберігання великих обсягів даних клієнта у спеціальному сховищі, яке має надійних програмний та апаратний захист;
  • надання послуг потужних апаратних засобів та високошвидкісих каналів передачі даних;
  • розробку інформаційних систем та окремих програмних продуктів;
  • дизайн Web-сторінок, їх підтримку та супровід;
  • оренда ліцензійного програмного забезпечення (аутсоринг).

Як вже згадувалось, розвиток інформаційних технологій перш за все пов'язаний саме з розвитком мережевих технологій. І саме розвиток мережевих технологій диктуватиме основні напрями розвитку апаратного і програмного забезпечення.

Можливість доступу до світових інформаційних ресурсів - це шлях активного акумулювання знань з метою прискорення прогресу людства у всіх сферах і в управлінській науці зокрема.

Наука управління знаходиться на стадії свого розвитку. Її розвиток багато в чому буде визначатись наявністю достатньої кількості емпіричного матеріалу, необхідного для аналізу та розробки теорії управління суспільством, громадою, колективом.

Чи відомі Вам приклади використання управлінських інформаційних систем і яких саме?

Для працівників органів державного управління та місцевого самоврядування мережеві технології - це можливість об'єднання зусиль окремих працівників при виконанні робіт з обробки інформації у великих обсягах, перехід до використання безпаперових технологій у виконанні офісних функцій, налагодження оперативного зв'язку між різними рівнями управління та по горизонталі, доступ до найновіших технологій підтримки прийняття рішень і, як наслідок, - підвищення ефективності державного управління.

Магістральним напрямом розвитку мережевих технологій є розвиток систем збирання та аналізу інформації з мережевих ресурсів.

Прикладом таких технологій може бути технологія інтеграції новин InfoStream, яка використовується інтернет-холдінгом "ЭЛВИСТИ". Ця технологія забезпечує:

  • оперативне отримання інформації з Internet;
  • формування тематичних каналів, для яких характерна повнота охоплення інформації;
  • формування персональних інформаційних каналів за рахунок створення спеціальних запитів;
  • інтерактивний доступ до інформації в режимах пошуку та перегляду з робочих місць корпоративних користувачів;
  • автоматичне формування тематичних дайджестів, побудова таблиць взаємних зв'язків та гістограм розподілу понять;

Технологія InfoStream передбачає використання трьох основних складових:

  1. Stream-центру збирання та обробки інформації
  2. Stream-центру організаціх інтерактивного доступу до даних
  3. Stream-центру контент-мооніторингу

Stream-центр збирання та обробки інформації забезпечує автоматичне збирання даних в Internet, перетворення форматів даних, автоматизоване конфігурування інформаційних ресурсів та їх класифікацію, а також вибіркове розповсюдження інформації. Його структура наведена на рис.43.

 

Рис.43. Схема Stream-центру збирання та обробки інформації

Stream-центр збирання та обробки інформації дозволяє автоматично сканувати доступні інформаційні ресурси Internet та корпоративних мереж. При цьому забезпечується сканування як статичних, так і динамічних Web-ресурсів, конвертування інформації, контроль за її дублюванням.

Засоби класифікації та розприділення інформації - це інформаційно-пошукова система вибіркового розповсюдження інформації. Документи, як іпотрапляють в систему, аналізуються з погляду відповідності пошуковим запитам. Релевантні документи класифікуються і розсилаються відповідним користувачам.

Stream-центр організації інтерактивного доступу до баз даних забезпечує:

  • автоматичне створення оперативних та ретроспективних баз даних;
  • інтерактивний доступ користувачів до баз даних;
  • санкціонований доступ користувачів до баз даних;

Основою Stream-центру організації інтерактивного доступу до баз даних є програмно-технічних забезпеченням для створення баз даних, які містять документи, які поступають з мережі, та оступу до цих баз даних. Структурну схему цього центру наведено на рис.44.

Рис.44. Схема Stream-центру організації інтерактивного доступу до баз даних

Stream-центр моніторингу забезпечує формування інформаційних каналів, формування тематичних дайджестів, формування таблиць взаємних зв'язків понять та гістограм розприділення вагових коефіціентів окремих понять, як це наведено на рис.45.

 

Рис.45. Схема Stream-центру контент-моніторингу

Stream-центр контент-моніторингу забезпечує формування двох класів звітів - текстового і статистичного. Текстові компоненти контент-моніторингу грунтуються на методах автоматичного реферування текстів. Їх прктичним результатом є тематичні дайджести, які є відповідно оформленими згрупованими сукупностями інформаційних матеріалів чи їх частин. Статистичні компоненти контент-моніторингу дозволяють формувати таблиці та гістограми розприділення вагових коефіціентів окремихї понять в часі, у різних тематичних та оглядових розрізах, а також ефективно виявляти взаємозв'язки та взаємні впливи окремих понять.

Ядром "контент-механізму" InfoStream є повнотекстова інформаційно-пошукова система InfoReS-XL. Потокова технологія забезпечує обробку інформації в трьох основних режимах:

  • вибіркового розповсюдження інформації;
  • інтерактивного доступу до повнотекстових баз даних;
  • контент-моніторингу.

Перспективним напрямом розвитку технології InfoStream сьогодні є контент-моніторинг, засобами якого забезпечується вирішення задач формування тематичних інформаційних каналів, дайджестів, таблиць взаємних зв'язків та гістограм розприділення окремих понять.

В порівнянні з традиційними технологіями InfoStream надає наступні переваги:

  • надання оперативного доступу до найактуальнішої інформації одночасно з її появою в Internet;
  • забезпечення роботи з контрольованим набором джерел;
  • включення робочих місць працівників в інформаційний простір;
  • своєчасне нагадування про профільну інформацію;
  • забезпечення цілеспрямованої роботи працівників, усунення факторів відволікання уваги;
  • можливість контролю інформації, яка надається на кожному робочому місці корпоративної мережі;
  • надійність доставки інформації;
  • захист даних, конфіденційність.

Методи контент-моніторингу є одним з кращих шляхів покращення якості систем управлнні контентом та є сьогодні унікальним механізмом вирішення існуючої проблеми екстенсивного розвитку мережевої інтеграції новин, яка полягає в постійному збільшенні кількості джерел та обсягів інформації.

Чи могла б, на ВАшу думку, технологія InfoStream, знайти застосування в органах державного управління?

З практичним результатами використання технології InfoStrean можна ознайомитись на сайті uaport.net/UAcatalog, де наводиться перелік українських Web-ресурсів, згрупований за тематикою. Приклад каталогу українських ресурсів наведено на рис.46.

 

Рис.46. Домашня сторінка каталогу українських Web-ресурсів

На завершення слід зупинитись на національних інформаційних Web-ресурсах, які стосуються питань державного управління. Сюди відносяться офіційні сайти Верховної Ради України, національної правової бази, Кабінету Міністрів України, Головдержслужби України, інформаційних ресурсів державних управлінських структур.

Сайт ВРУ має адресу rada.gov.ua. Вигляд домашньої сторінки сайту наведено на рис.47.

 

Рис.47. Домашня сторінка сайту Верховної Ради України

Тут, як видно, є посилання на багато потрібних ресурсів, зокрема, на базу національного законодавства. Домашня сторінка сайту національного законодавства має вигляд, наведений на рис.48.

Рис.48. Домашня сторінка сайту національного законодавства

Як видно з рисунка, на цій сторінці організована система пошуку документів за різними критеріями: за словами в назві чи тексті, за видавником документу, за типом, за датою. За необхідності можна скористатись допомогою щодо пошуку необхідних даних в системі. На рис.49 наведено вигляд сторінки сайту з текстом допомоги.

 

Рис.49. Сторінки сайту бази законодавства з текстом допомоги

Відповідь на організаційні і технічні питання, які виникають стосовно домену інформаційних ресурсів державних управлінських структур, можна також отримати на сайті gov.ua, вигляд домашньої сторінки якого наведено на рис.50.

Рис.50. Домашня сторінка сайту gov.ua

Звідси зручно здійснювати пошук ресурсів органів державного управління та інших національних суб'єктів, користуючись посиланням Whois.com.ua.